Аллилуйя, мой наркоманский дорогой дневник! Сегодня тебе напишу самую жесткую и безбашенную историю, как я купила дистиллят ТГК и одновременно делала уборку в своей квартире. Ты готов, братик, к реальной драйвовой истории?
Вот такой факин сит и приперся я к моему дилеру Колясику. Встретились мы на своей закладке в парке. Он, как обычно, крутой и неприлично косой, а я уже сильно начал шириво колоть, и мозги мне через бонг летят на орбиту.
Ну что, брат, спрашивает Колясик, чекаешь таблеточку? Давай, говорю я, огреби для меня крутое дистиллят ТГК. Ну согласился он, затянулся на эфедрине и поехали дальше.
Приехали мы в его уютный подворотень, где всегда запах витает, как будто там всю жизнь обдолбаются. Зашли в его гараж, где он держит свои запасы. И там, брат, началась настоящая наркомания. Я сидел на старой диванчике, куря ракеты, а он достал черную сумку, полную дистиллята ТГК. Это была просто ахинея!
Он мне говорит: "Ну что, брат, теперь тебе уборку делать в квартире? Это будет эпично!" Я, конечно же, околел от такой задумки, но мозги мои уже обгорели от таблеточки, и я согласился.
Вместе мы поехали на своей уставшей тачке к моей квартире. Открыл дверь, а там полный пиздец! Весь говно и грязь повсюду. Мусорные пакеты, развалившиеся на полу, картины, упавшие со стен, старые пиццы, окаймленные плесенью, все это встретило меня с грязною ухмылкой. Ты уж прости, дорогой дневник, но мои руки сразу потянулись к дистилляту ТГК, и я сделал себе ещё одну ракету для вдохновения.
Брат, ну что, начнем, говорит Колясик, и достал из сумки кучу химии для обработки квартиры. Благо, у него опыт наркоманской уборки был. Этот парень курит реактив и все дела, поэтому и смотрелся он такой многозадачный.
Взял я тряпки и пистолет для протирки, и мы начали чистить комнату за комнатой. Он протирал пыль с полок, а я с балкона кричал: "Вруби музяку, брат, чтоб уборка шла на ура!" Да музыку мы врубили такую, что все соседи точно закладку подумали, но нам было пофиг, ведь мы в режиме обдолбанности и с мозгами на планете Марс.
Пропылили мы все, что можно было, а затем устроили экстрим-космическую уборку в ванной. Это было что-то, брат! Мы набрали воды в ванну, забросили туда кучу пены и прыгнули в нее, как наркоманские туристы. Водичка брызгалась, пена клубилась, и мы дурачились, как последние идиоты. Весь проделанный труд ушел коту под хвост, но было охуенно, верь мне!
Закончив ванную, приступили к самой тяжелой части – кухне. Она была просто жесть, полностью забытая и затерянная в грязи и остатках нашей наркомании. Но мы с Колясиком приняли вызов и зашли в бой. Взяли мы тряпки, щетку и чистящие средства, и кухня боялась нас, как пиздец!
Мы вытянули холодильник, и там, брат, вырвалась целая сцена из ужастиков. Грязные тарелки, старые продукты и даже живность в виде маленьких наркоманских муравьев! Ура, спели они для нас приветственную песню. Мы, конечно, их перетоптали вместе с грязью и продолжили чистить.
Пол чистили так, что хрен узнал бы! Наши руки были молниеносны, словно мы были наркоманскими ниндзя. Щелкали щетками по полу, метли комнату, от души запиливая песни, и все это в режиме обдолбанности, как настоящие мастера экстрим-уборки.
Так мы отчистили всю квартиру от нашей наркоманской дряни. Солнце уже смеялось над нами, а мы самоуверенно оглядывались на результаты нашего труда. Колясик довольно сказал: "Ну что, брат, а теперь закурим ракету и отдохнем от нашего приключения!"
Согласен я был, брат, и мы закурили свои ракеты, сидя на чистом полу. Взглянул я на свою квартиру, и она, словно из грязного холодного ужастика, превратилась в красивое наркоманское пристанище.
Это было нереально, дорогой дневник! Я купил дистиллят ТГК и одновременно сделал уборку в своей квартире. Все это мы с Колясиком сделали, будучи обдолбанными, и зато теперь я могу гордо называть себя настоящим наркоманским рэпером!
Дистиллят ТГК концентрат
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас | Андрюха |
|---|---|
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? | Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись | Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
